Єдині вимоги до учнів щодо збереження підручників

• Усі одержані вами підручники слід утримувати в охайному вигляді.
• Треба тримати підручники в окремій обкладинці або обгорнути папером.
• Не загинайте аркуші, користуйтеся закладкою.
• Не слід класти в книгу ніякі предмети.
• Перш ніж узяти до рук підручник, вимийте руки. Підготувавши урок, поставте книгу на полицю або покладіть у портфель.
• На сторінках підручників робити помітки ручкою або олівцем забороняється.
• Поводься з підручником так, щоб не було соромно передати його твоїм молодшим товаришам.
• Рекомендації класним керівникам щодо роботи з учнями в межах акції «Живи, книго!”
• Разом з дітьми та батьками оформити куточок «Живи, книго!».
• Ознайомлення учнів з єдиними вимогами щодо збереження підручників.
• Ознайомлення з критеріями оцінювання підручників.
• Відповідальність за підручники в класі.
• Екран класних змагань за краще збереження підручників, пропаганду книги в школі.
• Приймати за актом підручники разом з членами батьківського комітету.
• Вимагати з батьків гарантійні листи щодо збереження підручників.
• Слідкувати, щоб учителі-предметники систематично перевіряли стан збереження підручників свого предмета (робили відповідні записи в щоденник учня).
• Один раз на чверть виставляти оцінки в щоденники учням за стан збереження підручників.
• Надати допомогу посту бережливих у плануванні роботи.
• Разом з батьками здійснювати заходи з виховання в учнів бережливого ставлення до книги. На батьківських зборах аналізувати наслідки рейдів пе­ревірок.
• Планувати проведення класних зборів «Учитись учитися», де висвітлювати роль підручника. Аналізувати ставлення до них учнів. Участь у Всеукраїнських акціях «Живи, книго!» та «Подаруй книгу бібліотеці».
• Відмітити учнів і батьків, які краще зберегли підручники.
• Вклеїти в щоденники учням єдині вимоги щодо збереження підручників.

До заголовку

Орієнтовна схема відгуку на книжку

• Зміст книжки.
• Актуальність тематики твору.
• Творчий задум автора.
• Критична оцінка твору;
  • • особливості композиції книжки;
    • сила впливу слова письменника;
    • майстерність автора у зображенні характерів героїв;
    • мистецтво художника-ілюстратора книжки.
  • Основна думка відгуку.

До заголовку

Пам’ятка читача

• Перед тим як розпочати читання, вибери книжку, в якій розкривається зміст матеріалу, який  ти вивчаєш.
• Пам’ятай, що читання — одне з найважливіших занять у самоосвіті і ставитися до нього треба серйозно.
• Слід урізноманітнювати прийоми і способи читання.
• Читаючи, думай, шукай головне, основне, найістотніше.
• Не поспішай, не «ковтай» книгу, вдумайся в логіку і зміст того, що ти читаєш.
• Домагайся, щоб кожне речення, кожне слово, термін, фраза були добре зрозумілі не залишай незрозумілого.
• Читай з олівцем у руках, роби потрібні помітки.
• Обов’язково конспектуй прочитане. Конспект зберігається надовго, прочитане забувається.
• Розпочату роботу доводь до кінця. Не залишай книжку недочитаною — головне може бути попереду.
• Прочитавши, обдумай, чого навчила тебе книга.
• Прочитане спробуй пов’язати з життям, з практикою, досвідом. Добре при цьому придумати (знайти) приклади, що підкріплюють прочитане.
• Не забудь пов’язати те, що читаєш (вриваєш) з раніше вивченим і уявити його в системі знань.
• Не поспішай кликати на допомогу інших, коли щось незрозуміло. Намагайся розібратися самостійно.
• Де потрібно — змушуй працювати і уяву.
• Читай не тільки «зліва направо”, а й повертайся до прочитаного: повторення – найкращий засіб закріплення прочитаного.
• Навчись критично сприймати прочитане.
• Обов’язково ознайомся з рецензіями і відгуками на книжку: один розум добре, колективний – краще.
• Раніше ніж критикувати книгу, добре розберись у її змісті.
• Чужу критику на книжку читай після того, як прочитаєш книжку.

Чотири завдання, які повинні бути розв’язані під час читання:

• • Перше завдання при читанні — це зрозуміти і засвоїти прочитаний матеріал.
  •  Друге завдання — продумати прочитане.
  • Третє — зробити з прочитаного потрібні для пам’яті виписки.
  • Четверте завдання—це усвідомити, чого нового навчила тебе прочитана книжка.

До заголовку

Як вибрати книгу для читання  

Зайшовши до бібліотеки, треба звернутись до  каталогів. В перекладі з грецької «каталог» означав «перелік». Отже, каталог — це перелік всіх книг, які є в бібліотеці.

Каталог необхідний кожній бібліотеці, він служить посередником між книгою і читачем. Переглядаючи каталог, читач дізнається, чи є в бібліотеці потрібна йому книга, які книги є в бібліотеці з даної теми, які книги конкретного автора можна прочитати в цій бібліотеці.

В залежності від свого читацького призначення каталоги бувають алфавітні і систематичні. До якого звернутись, залежить від того, що знає читач про книгу.

В картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.

На книжкових виставках ти завжди знайдеш цікаві книги.

Переглянь бібліографічні покажчики. Це книги про книги. В них ти знайдеш анотації — короткі розповіді про хороші книги і поради що читати.

Ти можеш сам вибрати книгу з полиць відкритого доступу.

До заголовку

Як вчити вірш напам’ять

• Уважно двічі-тричі прочитай увесь вірш.

• Обміркуй зміст твору, умовно розділи його на смислові частини.

• У кожній такій частині правильно визнач інтонацію, з якою будеш читати, розстав логічні наголоси, визнач паузи та темп читання.

• Навчися читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.

• Тепер без допомоги підручника спробуй пригадати вірш, повтори кожну частину по пам’яті.

• Візьми книжку. Читаючи напам’ять, перевіряй, чи правильно запам’ятав текст.

• Відклади підручник, двічі чи тричі продекламуй увесь вірш.

• Запам’ятай: знання тексту вірша треба довести до автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.

• Перед уроком уявно продекламуй вірш іще раз. Якщо ти не задоволений звучанням окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.

До заголовку

Як готувати доповідь

• Визначити адресата мовлення і мету спілкування.

• Вдуматися в тему, визначити основну думку майбутньої доповіді.

• Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.

• Добираючи матеріал, звернути увагу як ті факти, які будуть цікаві аудиторії, перед якою буде виголошена доповідь. Зробити певні виписки.

• Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

• Узагальнити основні положення кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконливіше.

• Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінець).

• Виділити термін, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.

• Говорити нешвидко, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.

• Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.

• Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.

• Стежити за своїм мовленням: уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками («е-е-е», «ну-у») та ін.

• Переказати усно текст доповіді вдома (відводиться 15—20 хв.).

До заголовку

Як готуватися до ЗНО та ДПА

• Скласти графік підготовки до всіх дисциплін, з яких відбуватимуться іспити.

• Повторювати один і той же матеріал два рази протягом доби, а потім ще раз — через тиждень.

• Скласти плани відповідей на можливі екзаменаційні питання.

• Дбати про те, щоб відповідь на іспиті була композиційно завершеною (переважно роздум), доказовою (з прикладами), переконливою (з поясненням); дотримуватися особливостей наукового стилю мовлення.

• Щодня повторювати матеріал з двох навчальних предметів з перервою між ними.

• Вести щоденник, куди записувати щодня план роботи на наступний дань.

• Уміти зняти втому (спілкування з друзями, батьками, прослуховування музики та подібне).

Як писати твір з творчим завданням

• Вдуматися в тему, сформулювати основну думку висловлювання.

• Дбати про правильне розуміння теми та глибину і повноту її розкриття.

• Для підтвердження своїх думок використовувати життєвий досвід, наводити лише достовірні факти та конкретний ілюстративний матеріал.

• Викладати матеріал переконливо, дбати про доказовість основних положень.

• Доцільно і правильно цитувати,

• Дотримуватися композиційної стрункості, пропорційності частин твору, логічної послідовності у викладі думок.

• Намагатись робити висновки і узагальнення, в яких міститиметься особисте ставлення до подій, оцінка фактів.

• Користуватися різними типами мовлення, дотримуватися єдності обраного стилю мовлення!

• Стежити за грамотністю.

Як писати твір

• З кількох запропонованих тем обирай не найлегшу, а ту, яка тебе цікавить і хвилює.

• Добре обдумай тему, визнач, який обсяг матеріалу вона охоплює.

• Визнач основну думку майбутнього твору, намагайся зберегти її під час роботи над твором.

• Склади план, чітко та стисло сформулюй думку кожного пункту. Не забувай, що назва основної частини в складному плані — це теза, яку потрібно довести.

• Підбери епіграф, який висловлює основну думку твору.

• Напиши вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору вислови головну думку, потім обґрунтуй її, доповни фактами із твору, у разі потреби наведи цитати.

• Стеж за послідовністю викладу думок.

• Дотримуйся пропорційності частин твору і стеж за зв’язком між ними.

• Висловлюй власне ставлення до всього, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.

• Наприкінці твору зроби загальний висновок, зумовлений змістом роботи.

До заголовку

Як конспектувати книгу, статтю

Конспект — це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко і водяться докази цих положень і висновки.

Види конспектів:

1. текстуальний: основні положення твору, докази, і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;

2. вільний — це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;

3. змішаний — найчастіше використовуваний вид, в якому вільний переказ змісту поєднується із цитування.

Правила конспектування

• Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш.

• Виділи їх більшим шрифтом.

• Під час конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її вміщено.

• Складай конспект після того, як продумав план тексту.

• Записуй тільки основне: спочатку головну думку потім (дуже стисло) докази і приклади.

• Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці. А для зручності користування конспектом, підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів відбирай заголовки.

• Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату, роби помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цього свої умовні позначки, а також подані нижче

 !) знак оклику на полях — дуже добре;

 ?) знак питання — здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.

• Вчися конспектувати відразу начисто.

До заголовку

Як написати реферат

Реферат (від лат. — «доповідаю»).

Визначити тему.

Підібрати літературу:

1. 1. Документи, першоджерела;

   2. Монографії, довідники, збірники;

   3. Газетні та журнальні матеріали.

• Ґрунтовно вивчити літературу.

• Скласти варіант плану майбутнього реферату.

• Виділити основні питання.

• Систематизувати опрацьований матеріал.

• Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов’язково включити в план актуальні теми і їх значення.

• Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці.

• Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

• Оформити яскравий, привабливий вступ.

• Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.

• Оптимальний обсяг реферату — 10—12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10—15 хв.

• Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2—4 сторінки.

• Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.

2. Написати реферат.

3. В кінці реферату слід подати список використаної літератури.

До заголовку

Як працювати з довідковою літературою

Друзі! Навіть найрозумнішу людина в світі не може пам’ятати великі події сучасного та минулого, численні дати, цифри; факти. Доповнюють пам’ять людині книги, які все знають — словники, довідники, енциклопедії. Ці книги — друзі нашої пам’яті, вони дають відповідь на будь-яке питання.

Як же ці книги побудовані? Як ними користуватися в роботі?

Найпростіші з них — словники. В них зібрані слова, розташовані в алфавітному порядку. Найбільшим попитом користується орфографічний словник. Майже всі ми ним користуємося, коли не знаємо, як писати те чи інше слово. Коли ж вас цікавитиме значення слова і історія його походження користуйтеся «Тлумачним словником». Прикладом «Тлумачного словника» є словник російського вченого і письменника В. Даля, автор словника зібрав 200000 слів. Кожне слово має пояснення і тлумачення. Цей словник надає велику допомогу при читанні російської дореволюційної літератури, пояснює слова, які нам сьогодні незрозумілі.

При читанні газет та журналів ви часто зустрічаєтесь з словами, які прийшли з інших мов народів світу — тут вам допоможе «Словник іншомовних слів».

Кожен учень повинен мати відповідні навички роботи з словником. Уважно переглядайте передмову до словників, знайомтесь з умовними позначками.

Нашими добрими помічниками є енциклопедії. Саме слово “енциклопедія” взяте з грецької мови і означає: «коло знань». В наш час енциклопедіями називають книги, в яких коротко викладено у певній системі наукові дані про науку, техніку, культуру, природу, мистецтво та ін. У більшості матеріал в енциклопедіях розміщено за алфавітом.

У довідкових книгах для вас зібрані відомості і знання, надбані людством за багато віків. Ці книги доповнять ваші знання, допоможуть жити, вчитись і працювати.

До заголовку

Як працювати з книгою

Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

1. Прочитати титульну сторінку — прізвище автора, заголовок, рік видання.
2. Прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки.
3. Уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки.
4. Прочитати передмову або вступ.

Під час читання звернути увагу на:

1. Назви окремих розділів, частин, параграфів і т.ін.
2. Вдумливо ставитись до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжирним та ін.).
3. З’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій.
4. Звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

1. Поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше.
2. Скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

До заголовку

Як працювати з підручником

• Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись у його зміст. Пам’ятай, що читання підручника без ‘ напруження думки — марна трата часу.
• Працюй завжди з ручкою або олівцем в руках.
• Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.
• Поділи в думці текст на частини і знайди основну думку.
• Читаючи текст, пов’язуй його з часом, картою, графіками, схемами підручника. Пам’ятай, що без хронології та карт немає історії.
• Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти, явища з іншими.
• Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного.
• Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.
• Привчай себе до самоконтролю: обов’язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал, спочатку по частинах, а потім у цілому весь параграф. Роби це так, щоб словам було тісно, а думкам — просторо.
• Виконуй завжди домашні завдання.
• Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй над книжкою систематично і наполегливо.

До заголовку

Як працювати над тематичними виписками

• Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.
• Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: «Там само». Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: «Там само» й вказується сторінка.
•